одностаничник
ОДНОСТАНИ́ЧНИК, а, ч.
Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці.
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одностаничник — одностани́чник іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
- одностаничник — -а, ч. Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одностаничник — ОДНОСТАНИ́ЧНИК, а, ч. Той, хто живе або жив з ким-небудь в одній станиці; мешканець тієї самої станиці. Словник української мови в 11 томах