одумуватися
ОДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док.
1. Відмовлятися, відступати після роздумів від попередніх, звичайно необачних намірів, планів і т. ін.
Варвара не тільки відмовилася виїздити з Севастополя, але й добре нагримала на чоловіка. Вона навіть не одумалася і після виступу Олени Михайлівни Кулик у їхньому бомбосховищі (Кучер, Чорноморці, 1956, 463);
— Одумайтесь, діду, поки є час! — схопився за голову вчитель (Стельмах, І, 1962, 451).
2. перев. док., розм. Опам’ятатися, отямитися.
Не вспіли піщани одуматись, як приїздить сам вельможний у Піски (Мирний, І, 1949, 187);
[2-га дівчина:] Мар’яно, що се ти заживо начала себе оплакувать? Одумайся! (Вас., III, 1960, 14).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одумуватися — оду́муватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- одумуватися — -уюся, -уєшся, недок., одуматися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Відмовлятися, відступати після роздумів від попередніх, звичайно необачних, намірів, планів і т. ін. 2》 перев. док., розм. Опам'ятатися, отямитися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одумуватися — Схаменутися, зісхаменутися, схаменутися, оханутися, сханутися, опам'ятуватися, опам'ятатися, попам'ятуватися Словник чужослів Павло Штепа
- одумуватися — ОДУ́МУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОДУ́МАТИСЯ, аюся, аєшся, док. 1. Відмовлятися, відступати після роздумів від попередніх, звичайно нерозважливих намірів, планів і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- одумуватися — СХАМЕНУ́ТИСЯ (усвідомивши помилковість своєї поведінки, намірів, різко змінити їх), СПОХВАТИ́ТИСЯ, ОДУ́МАТИСЯ, ОПАМ'ЯТА́ТИСЯ, ОТЯ́МИТИСЯ, СТЯ́МИТИСЯ, ОХАМЕНУ́ТИСЯ діал. — Недок.: спохва́чуватися, оду́муватися, опам'ято́вуватися, отя́млюватися. Словник синонімів української мови