одур
О́ДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості.
На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955,285);
Радість доходила до одуру (Ков., Тв., 1958, 511).
О́дур бере́ (хапа́є, взяв і т. ін.) кого — затьмарилася свідомість у когось.
— Отсе шукаю вже півгодини і не можу в сьому числі знайти нічого, гідного конфіскати.. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (Фр., IV, 1950, 168).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одур — о́дур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- одур — Одуріння, запаморочення, очманіння, дур. Словник синонімів Караванського
- одур — -у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. Одур бере. Великий тлумачний словник сучасної мови
- одур — О́ДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (М. Коцюбинський); Радість доходила до одуру (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
- одур — о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе (оце) шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
- одур — ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Словник синонімів української мови
- одур — О́дур, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- одур — Одур, -ра м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка