1. Словник синонімів української мови

одур

ЗАПА́МОРОЧЕННЯ (затьмарення свідомості, втрата здатності ясно сприймати дійсність), ОЧМАНІ́ННЯ розм., ОДУРІ́ННЯ розм., О́ДУР розм., ДУР розм., О́БМОРОК заст. У князя пройшло перше запаморочення, його тіпала мовби лихоманка (П. Загребельний); Батарея стояла в дивному очманінні, немов раптом від кожного кудись і сила, і мова ділися (І. Чендей); До очманіння в голові гуде, лящить (М. Стельмах); На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру.. тріщать цикади (М. Коцюбинський); До дуру всі тоді пили (І. Котляревський); Страшні думки вставали в Зіньковій голові.. Вони пекли його, палили, що аж розум йому туманів, що аж обморок його брав (Б. Грінченко). — Пор. неприто́мність.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одур — о́дур іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. одур — Одуріння, запаморочення, очманіння, дур. Словник синонімів Караванського
  3. одур — -у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. Одур бере. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. одур — О́ДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (М. Коцюбинський); Радість доходила до одуру (С. Ковалів). Словник української мови у 20 томах
  5. одур — о́дур бере́ (хапа́є) / взяв (ухопи́в) кого, грубо. 1. Хтось не знає, не може вирішити, що йому робити, як діяти. — Отсе (оце) шукаю вже півгодини і не можу в свому числі знайти нічого .. Адже ж тут одур хапає чоловіка! (І. Франко). Фразеологічний словник української мови
  6. одур — О́дур, -ру, -рові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. одур — О́ДУР, у, ч. Затьмарення свідомості; стан запаморочення, млості. На темних лапатолистих фігах завзято, мов сотні тріскачок, до одуру, до самозабуття тріщать цикади (Коцюб., І, 1955,285); Радість доходила до одуру (Ков., Тв., 1958, 511). Словник української мови в 11 томах
  8. одур — Одур, -ра м. Одурь, помраченіе разсудка. Царицю одур взяв. Котл. Ен. Словник української мови Грінченка