одурманюючий
ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, а, е. Дієпр. акт. теп. ч. до одурма́нювати.
Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (Гончар, Таврія, 1952, 55);
Явище "п’яного хліба" характеризується тим, що заражене зерно набуває одурманюючих властивостей і спричиняє отруєння людей і тварин (Захист рослин.., 1952, 301).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- одурманюючий — ОДУРМА́НЮЮЧИЙ, а, е. Який одурманює. Все тут [на ярмарку] зливалося в гарячий, розмірений, одурманюючий гул (О. Гончар); Явище “п'яного хліба” характеризується тим, що заражене зерно набуває одурманюючих властивостей і спричиняє отруєння людей і тварин (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах