одушевляння

ОДУШЕВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. одушевля́ти.

Одушевляння сил неживої природи зв’язане з виникненням багатьох релігійних вірувань (Фізіол. ж., 4. VI, 1960, 453).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. одушевляння — одушевля́ння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. одушевляння — ОДУШЕВЛЯ́ННЯ, я, с. Дія за знач. одушевля́ти. Одушевляння сил неживої природи зв'язане з виникненням багатьох релігійних вірувань (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах