ожинка

ОЖИ́НКА, и, ж.

1. Зменш.-пестл. до ожи́на.

Ой вийду я у Кечеру на чорні ожинки, А мій милий на малинки тої же годинки (Коломийки, 1969, 140).

2. нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ожинка — ожи́нка іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. ожинка — -и, ж. 1》 Зменш.-пестл. до ожина. 2》 нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. ожинка — ОЖИ́НКА, и, ж. 1. Пестл. до ожи́на. Ой вийду я у Кечеру на чорні ожинки, А мій милий на малинки тої же годинки (з народної пісні). 2. нар.-поет. Уживається як пестливе звертання до жінки, дівчини. Словник української мови у 20 томах
  4. ожинка — Ожина, -ни ж. 1) Ежевика, Rubus fructicosus. Утирається жаркою кропивою, малює брови синьою ожиною. Чуб. V. 519. ум. ожи́нка, ожи́нонька, ожи́ночка. Употребляется какъ ласкательное къ женщинѣ. Словник української мови Грінченка