озброєність
ОЗБРО́ЄНІСТЬ, ності, ж.
1. Забезпеченість озброєнням, військовим спорядженням.
Відомості про козацьку озброєність одна одну перевищували (Ле, Наливайко, 1957, 48).
2. перен. Забезпеченість, оснащеність засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності.
В. І. Ленін не раз підкреслював, що підвищення культури землеробства і тваринництва значною мірою залежить від рівня технічної озброєності сільського господарства (Укр. іст. ж., 2, 1960, 44).
3. перен. Досконале володіння певними знаннями; добра обізнаність.
Сила партії — в її ідейній і організаційній згуртованості, в теоретичній озброєності, в знанні законів суспільного розвитку, в умінні користуватися марксистсько-ленінською теорією як надійним компасом (Ком. Укр., 8, 1965, 2).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озброєність — озбро́єність іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- озброєність — -ності, ж. 1》 Забезпеченість озброєнням, військовим спорядженням. 2》 перен. Забезпеченість, оснащеність засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озброєність — ОЗБРО́ЄНІСТЬ, ності, ж. 1. Забезпеченість озброєнням, військовим спорядженням. Відомості про козацьку озброєність одна одну перевищували (Іван Ле). 2. перен. Забезпеченість, оснащеність засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. Словник української мови у 20 томах