1. Словник української мови в 11 томах

озброєння

ОЗБРО́ЄННЯ, я, с.

1. Дія за знач. озбро́їти і озбро́їтися.

Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати? (Вільде, Сестри.., 1958, 15);

Зараз провадиться не просто технічне озброєння сільського господарства, а його переозброєння (Наука.., 11, 1962, 34).

◊ Бра́ти (взя́ти) на озбро́єння:

а) визнавати придатним, потрібним для використання у військовій справі;

б) використовувати що-небудь у роботі, боротьбі.

Гнів сатирика виростає з любові до народу. І народ завжди брав палке слово поета на озброєння (Літ. Укр., 23.II 1965, 4);

Виступивши на історичній арені, пролетаріат у своїй боротьбі з царизмом і буржуазією взяв на озброєння вірші Шевченка (Мист., 2, 1961, 3).

2. Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя.

Росія одверто вступала в союз з Англією і тепер буде постачатися озброєнням з-за моря (Кочура, Зол. грамота, 1960, 178);

Туляки швидко.. здружилися із старими чорноморськими кораблебудівниками, опанували складне озброєння морського флоту (Кучер, Чорноморці, 1956, 25).

Го́нка озбро́єнь див. го́нка.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озброєння — озбро́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. озброєння — [озбройcн':а] -н':а, р. мн. -йеін' Орфоепічний словник української мови
  3. озброєння — -я, с. 1》 Дія за знач. озброїти і озброїтися. Бути на озброєнні — активно використовуватися, застосовуватися в діяльності кого-небудь, на практиці (про які-небудь засоби, прийоми і т. ін.). 2》 Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя. Гонка озброєнь. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ, я, с. 1. Дія за знач. озбро́їти і стан за знач. озбро́їтися. Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати?... Словник української мови у 20 томах
  5. озброєння — бра́ти / взя́ти на озбро́єння що. Використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т. ін. Завтрішнє суспільство .. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
  6. озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ (сукупність засобів для ведення воєнних дій), ЗБРО́Я. Кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули (гітлерівці) в ліса (О. Гончар); Вже нагромаджена (у цілому світі) небачена в мирний час кількість зброї (з журналу). Словник синонімів української мови
  7. озброєння — Озбро́єння, -ння; -ро́єння, -ро́єнь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)