озброєння
ОЗБРО́ЄННЯ, я, с.
1. Дія за знач. озбро́їти і стан за знач. озбро́їтися.
Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати? (Ірина Вільде);
Зараз провадиться не просто технічне озброєння сільського господарства, а його переозброєння (з наук.-попул. літ.).
2. Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження, зброя.
Після розгрому свого механізованого авангарду гітлерівці, кидаючи у паніці техніку і важке озброєння, масами ринули у ліси (О. Гончар);
[Яремченко:] – Хліб, озброєння, жива ворожа сила – все піде на дно (Д. Бедзик);
Туляки швидко .. здружилися із старими чорноморськими кораблебудівниками, опанували складне озброєння морського флоту (В. Кучер);
// Те саме, що обладу́нок.
Рицарі з голови до ніг були закуті у метал. Впізнати того, хто ховається під цим озброєнням, було дуже важко (з наук.-попул. літ.).
Значення в інших словниках
- озброєння — озбро́єння іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
- озброєння — [озбройcн':а] -н':а, р. мн. -йеін' Орфоепічний словник української мови
- озброєння — -я, с. 1》 Дія за знач. озброїти і озброїтися. Бути на озброєнні — активно використовуватися, застосовуватися в діяльності кого-небудь, на практиці (про які-небудь засоби, прийоми і т. ін.). 2》 Сукупність засобів для ведення воєнних дій; військове спорядження; зброя. Гонка озброєнь. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озброєння — бра́ти / взя́ти на озбро́єння що. Використовувати що-небудь, користуватися чимсь у роботі, боротьбі, діяльності і т. ін. Завтрішнє суспільство .. братиме на озброєння все краще, створене людством протягом століть (М. Рильський). Фразеологічний словник української мови
- озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ (сукупність засобів для ведення воєнних дій), ЗБРО́Я. Кидаючи в паніці техніку і важке озброєння, масами ринули (гітлерівці) в ліса (О. Гончар); Вже нагромаджена (у цілому світі) небачена в мирний час кількість зброї (з журналу). Словник синонімів української мови
- озброєння — Озбро́єння, -ння; -ро́єння, -ро́єнь Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озброєння — ОЗБРО́ЄННЯ, я, с. 1. Дія за знач. озбро́їти і озбро́їтися. Чи Оленка знає, що на озброєння держави витрачаються мільйони крон; а що за ці гроші можна було б побудувати? (Вільде, Сестри.. Словник української мови в 11 томах