озброєний
ОЗБРО́ЄНИЙ, а, е.
1. Дієпр. пас. до озбро́їти.
Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами (А. Хижняк);
Гнат озброєний добряче, так що може битися з цілим батальйоном (Григорій Тютюнник);
Загони чорних мокрих робітників, озброєних брандспойтами, намагались гасити пожежі (О. Гончар);
Пасажири, озброєні біноклями, товпилися на палубах (П. Панч);
– А хто з нас принесе найбільшу користь? – спитала Юля. – Той, хто буде найбільш озброєний знаннями (О. Донченко);
// озбро́єно, безос. пред.
Армію механізовано, озброєно реактивною артилерією, танками (з газ.).
2. у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.
Озброєним людям не можна було перечити, – вози в'їхали незабаром на доріжку в ліс (О. Маковей);
[Сажа:] Озброєних шляхтичів у Потоцького десятки тисяч, а у нас шість та чернь (О. Корнійчук).
Значення в інших словниках
- озброєний — озбро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- озброєний — -а, -е. 1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до озброїти. 2》 у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озброєний — ОЗБРО́ЄНИЙ (який має при собі зброю, забезпечений зброєю), ЗБРО́ЙНИЙ, ОРУ́ЖНИЙ заст. Біля багаття сиділо з півдесятка озброєних людей (Григорій Тютюнник); В тій хатині рибальській убогій Збройний лицар самотній сидить (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
- озброєний — Озбро́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озброєний — ОЗБРО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до озбро́їти. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462); Гнат озброєний добряче, так що може битися з цілим батальйоном (Тют. Словник української мови в 11 томах