озброюватися

ОЗБРО́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗБРО́ЇТИСЯ, о́юся, о́їшся, док.

1. чим і без дод. Забезпечувати себе зброєю, військовим спорядженням.

Біля приміщення варти партизани озброюються: розбирають рушниці, чіпляють патронташі та й мерщій заряджають гвинтівки (А. Головко);

До самого вечора озброювався батальйон новою зброєю. Крім гвинтівок, їм ще видали й каски (О. Гончар);

// Забезпечувати себе чим-небудь для оборони або нападу.

Селяни озброїлися вилами, граблями, кіллям, люшнями і цілу ніч провартували біля панщизняного хреста (Ірина Вільде).

2. чим, перен. Забезпечувати, оснащувати себе засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності.

Останнім часом ми озброїлись такими унікальними приладами, як реєстратори швидкості руху води і розчинів по стеблу та інших органах рослини (з наук. літ.).

3. перен. Здобувати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності.

Саме вони, балади, були тим грізним знаряддям, яким озброювався романтик Міцкевич проти класицизму, якому в часи ранньої своєї молодості віддав короткочасну данину (М. Рильський);

Перед від'їздом до частини хотілося озброїтися найновішими відомостями, які він, як агітатор, повинен буде пояснювати бійцям (Іван Ле і О. Левада).