озброювати
ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що.
1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням.
Імператори Візантії .. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (С. Скляренко);
Могутні були новгородські бояри та купці, не один полк могли озброїти, та ще й зброя яка! (А. Хижняк).
2. чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності.
Учений з Харкова озброює працівників телебачення абсолютно новою, небаченою досі технікою (із журн.).
3. чим, перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності.
Необхідно озброїти знаннями й передовим досвідом .. спеціалістів і всіх трудівників землеробства й тваринництва (з газ.);
Школа повинна озброїти своїх виконавців і житейськими знаннями, вміннями й навичками (із журн.).
Значення в інших словниках
- озброювати — обеззброїти – роззброїти – озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- (обездолити, обезкровити, обезчестити) – поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити – змодельовано лексему обеззброїти... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- озброювати — озбро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- озброювати — (військо) зброїти; (технікою) оснащувати, (знанням) прищеплювати що. Словник синонімів Караванського
- озброювати — -юю, -юєш, недок., озброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. 2》 чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. 3》 перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти. Словник синонімів української мови
- озброювати — Озбро́ювати, озбро́юю, -бро́юєш, -бро́юють; озбро́їти, -бро́ю, -бро́їш; озбро́й, -бро́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії.. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (Скл. Словник української мови в 11 томах