озброювати
ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех.
1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням.
Імператори Візантії.. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (Скл., Святослав, 1959, 144);
Могутні були новгородські бояри та купці, не один полк могли озброїти, та ще й зброя яка! (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 170).
Озбро́ювати до зубі́в (від голови́ до ніг, від ніг до голови́, від голови́ до п’ят) — повністю забезпечувати зброєю.
— Я озброю вас до зубів, я одягну вас у сталь, якої наші друзі, — він глянув у бік представників іноземних місій, — не пошкодують для нас! (Гончар, II, 1959, 208).
2. чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності.
Батьківщина озброює творців гігантського гідровузла могутньою технікою, найновішими досягненнями передової радянської науки (Літ. газ., 21.VI 1951, 4);
Радянська держава озброїла нас не тільки новою технікою, а й навчила колективно боротися за високі врожаї (Колг. Укр., 2, 1954, 3).
3. перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності.
Ідеями Леніна в праці озброїла партія нас (Сос., Близька далина, 1960, 166);
Історична наука озброює винятково багатим матеріалом для виховання трудящих в дусі радянського патріотизму і соціалістичного інтернаціоналізму (Ком. Укр., 3, 1962, 45);
Необхідно озброїти знаннями й передовим досвідом.. спеціалістів і всіх трудівників землеробства й тваринництва (Рад. Укр., 17. І 1964, 1).
Значення в інших словниках
- озброювати — обеззброїти – роззброїти – озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- (обездолити, обезкровити, обезчестити) – поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити – змодельовано лексему обеззброїти... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
- озброювати — озбро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- озброювати — (військо) зброїти; (технікою) оснащувати, (знанням) прищеплювати що. Словник синонімів Караванського
- озброювати — -юю, -юєш, недок., озброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. 2》 чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. 3》 перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії .. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (С. Словник української мови у 20 томах
- озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти. Словник синонімів української мови
- озброювати — Озбро́ювати, озбро́юю, -бро́юєш, -бро́юють; озбро́їти, -бро́ю, -бро́їш; озбро́й, -бро́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)