1. Словник синонімів української мови

озброювати

ОЗБРО́ЮВАТИ (забезпечувати зброєю, військовим спорядженням), ЗБРО́ЇТИ рідко, УЗБРО́ЮВАТИ заст.; ОПОЛЧА́ТИ заст., уроч. (також створювати ополчення з кого-небудь). — Док.: озброїти, узброїти, ополчи́ти. Вони (імператори Візантії) озброювали й нацьковували народ на народ (С. Скляренко); — Наш (пан).. знову почав козаків зброїти (Панас Мирний); — Мечі кувати раджу, народ узброювати слід (І. Ле); — Не час баритись! Ополчити весь народ! Іти до армії! (О. Полторацький).

ОСНА́ЩУВАТИ чим (забезпечувати необхідними технічними засобами, пристроями), ОСНАЩА́ТИ, ОБЛА́ДНУВАТИ, ОЗБРО́ЮВАТИ. — Док.: оснасти́ти, обладна́ти, озбро́їти. Бригада збирає оті суденця.., оснащує тонкими навігаційними приладами (В. Собко); Автомашини обладнали скребачками для розвантажування (з журналу); Озброїти завод новою технікою. — Пор. 1. обладна́ти.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озброювати — обеззброїти – роззброїти – озброїти За аналогією до книжного творення дієслів із префіксом обез- (обездолити, обезкровити, обезчестити) – поряд із природними знедолити, знекровити, збезчестити – змодельовано лексему обеззброїти... «Уроки державної мови» з газети «Хрещатик»
  2. озброювати — озбро́ювати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  3. озброювати — (військо) зброїти; (технікою) оснащувати, (знанням) прищеплювати що. Словник синонімів Караванського
  4. озброювати — -юю, -юєш, недок., озброїти, -ою, -оїш, док., перех. 1》 Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. 2》 чим, перен. Забезпечувати, оснащувати засобами, необхідними для якої-небудь роботи, діяльності. 3》 перен. Давати знання і т. ін., потрібні для певної роботи, діяльності. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., кого, що. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії .. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (С. Словник української мови у 20 томах
  6. озброювати — Озбро́ювати, озбро́юю, -бро́юєш, -бро́юють; озбро́їти, -бро́ю, -бро́їш; озбро́й, -бро́йте Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. озброювати — ОЗБРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОЗБРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. 1. Забезпечувати зброєю, військовим спорядженням. Імператори Візантії.. озброювали й нацьковували народ на народ, сіяли між ними сварки й чвари (Скл. Словник української мови в 11 томах