озброєний
озбро́єний
-а, -е.
1》 Дієприкм. пас. мин. ч. до озброїти.
2》 у знач. прикм. Який має при собі зброю, забезпечений зброєю.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озброєний — озбро́єний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- озброєний — ОЗБРО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. до озбро́їти. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами (А. Хижняк); Гнат озброєний добряче, так що може битися з цілим батальйоном (Григорій Тютюнник); Загони чорних мокрих робітників... Словник української мови у 20 томах
- озброєний — ОЗБРО́ЄНИЙ (який має при собі зброю, забезпечений зброєю), ЗБРО́ЙНИЙ, ОРУ́ЖНИЙ заст. Біля багаття сиділо з півдесятка озброєних людей (Григорій Тютюнник); В тій хатині рибальській убогій Збройний лицар самотній сидить (Леся Українка)... Словник синонімів української мови
- озброєний — Озбро́єний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- озброєний — ОЗБРО́ЄНИЙ, а, е. 1. Дієпр. пас. мин. ч. до озбро́їти. Татари були озброєні кривими гостроконечними мечами (Хижняк, Д. Галицький, 1958, 462); Гнат озброєний добряче, так що може битися з цілим батальйоном (Тют. Словник української мови в 11 томах