озвичаюватися

ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися.

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озвичаюватися — озвича́юватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
  2. озвичаюватися — ЗВИКАТИ, привчатися, усталюватися, закорінюватися. Словник синонімів Караванського
  3. озвичаюватися — [озвиечайуватиес'а] -йуйус'а, -йуйеіс':а, -йуйеіц':а, -йуйуц':а Орфоепічний словник української мови
  4. озвичаюватися — -ююся, -юєшся, недок., озвичаїтися, -аюся, -аїшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  5. озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися, призвичаюватися. Словник української мови у 20 томах
  6. озвичаюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови