озвичаюватися
ЗВИКАТИ, привчатися, усталюватися, закорінюватися.
Джерело:
Практичний словник синонімів української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- озвичаюватися — озвича́юватися дієслово недоконаного виду розм. Орфографічний словник української мови
- озвичаюватися — [озвиечайуватиес'а] -йуйус'а, -йуйеіс':а, -йуйеіц':а, -йуйуц':а Орфоепічний словник української мови
- озвичаюватися — -ююся, -юєшся, недок., озвичаїтися, -аюся, -аїшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися, призвичаюватися. Словник української мови у 20 томах
- озвичаюватися — ЗВИ́КНУТИ до кого-чого і з інфін. (повністю пристосуватися до кого-, чого-небудь, вважати щось звичайним, звичним), ЗВИ́КТИ, ЗВИ́КНУТИСЯ з ким, рідше до кого-чого, ЗВИ́КТИСЯ з ким-чим, рідше до кого-чого, ПРИЗВИЧА́ЇТИСЯ до кого-чого і без додатка... Словник синонімів української мови
- озвичаюватися — ОЗВИЧА́ЮВАТИСЯ, ююся, юєшся, недок., ОЗВИЧА́ЇТИСЯ, а́юся, а́їшся, док., розм. Звикати до незнайомого середовища, місця і т. ін.; освоюватися. Словник української мови в 11 томах