озимина

ОЗИМИНА́, и́, ж. Сходи або посіви озимих культур.

Проти самої Шевченкової гори.. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (Н.-Лев., II, 1956, 384);

Голова колгоспу, бригадири, ланкові перевіряють, як почуває себе після зими озимина — жито, пшениця (Коп., Подарунок, 1956, 79);

// Озимий хліб.

— Все село обходив.., а худоби ніде не дістав. Є там якийсь полукіпок озимини на полі, то й той череда розіб’є, потолочить (Стельмах, II, 1962, 412);

Площу під цукрові буряки для нашої ланки було виділено ще до початку збирання на ній озимини (Нові спос. вирощ.. буряків, 1956, 123).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озимина — озимина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. озимина — див. ВРУНА. Словник синонімів Караванського
  3. озимина — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. озимина — [озиемиена] -ни, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. озимина — -и, ж. Сходи або посіви озимих культур. || Озимий хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. озимина — ОЗИМИНА́, и́, ж. Сходи або посіви озимих культур. Проти самої Шевченкової гори .. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (І. Словник української мови у 20 томах
  7. озимина — ОЗИМИНА́ (сходи або посіви озимих культур), ОЗИ́МІ мн. Навколо зеленіла озимина (А. Головко); В нас озимі мороз бив зимою (М. Гірник). Словник синонімів української мови
  8. озимина — Ози́мина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  9. озимина — Озимина, -ни ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка