озимина

ОЗИМИНА́, и́, ж.

Сходи або посіви озимих культур.

Проти самої Шевченкової гори .. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (І. Нечуй-Левицький);

Був вітер весняний, рвучкий, він доносив часом запахи озимини, іржання коней, кування зозулі (Ю. Яновський);

// Достиглі озимі культури, їхній урожай.

– Все село обходив.., а худоби ніде не дістав. Є там якийсь полукіпок озимини на полі, то й той череда розіб'є, потолочить (М. Стельмах);

Площу під цукрові буряки для нашої ланки було виділено ще до початку збирання на ній озимини (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озимина — озимина́ іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
  2. озимина — див. ВРУНА. Словник синонімів Караванського
  3. озимина — див. хліб Словник синонімів Вусика
  4. озимина — [озиемиена] -ни, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  5. озимина — -и, ж. Сходи або посіви озимих культур. || Озимий хліб. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. озимина — ОЗИМИНА́ (сходи або посіви озимих культур), ОЗИ́МІ мн. Навколо зеленіла озимина (А. Головко); В нас озимі мороз бив зимою (М. Гірник). Словник синонімів української мови
  7. озимина — Ози́мина́, -ни́, -ні́ Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. озимина — ОЗИМИНА́, и́, ж. Сходи або посіви озимих культур. Проти самої Шевченкової гори.. берег трошки піднімається вгору, подекуди вкритий лісами, подекуди озиминою та яриною (Н.-Лев. Словник української мови в 11 томах
  9. озимина — Озимина, -ни ж. Озимь. Грин. III. 635. Він з осени віддав людям землю: так за отту озимину, що вони посіяли, ми взяли грішми. Павлогр. у. Словник української мови Грінченка