озон

ОЗО́Н, у, ч. Газ синього кольору з різким запахом — алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості.

Деякі люди — мов грім.. Або мов блискавка, що розбиває дуплавого дуба, Та міліони ростин [рослин] озоном розвеселя (Фр., XIII, 1954, 314);

Прокотився грім з розгоном, Грають блискавок шаблі, Пахне морем і озоном Від притихлої землі (Рильський, III, 1961, 182);

На висоті 25-50 кілометрів [від Землі] знаходиться шар озоносфери, в якому кисень об’єднаний в молекули озону — газу, що складається з молекул, які об’єднують в собі 3 атоми кисню (Наука.., 8, 1956, 26).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

озон — озо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
озон — [озон] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
озон — -у, ч. Синій вибуховий, отруйний газ із різким запахом; виникає від дії електророзрядів і радіації на кисень; енергійний окисник ракетного пального, у синтезах, знезаражувач води, відбілювач та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
озон — ОЗО́Н, у, ч. Одна з простих речовин хімічного елемента оксиген – газ синього кольору з різким запахом, що має окиснювальні й знезаражувальні властивості. Деякі люди – мов грім .. Словник української мови у 20 томах
озон — озо́н (від грец. όξων – пахучий) проста речовина, видозміна кисню; газ з різким характерним запахом, сильний окислювач. Використовують для дезинфекції приміщень, знезаражування води, вибілювання різних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
озон — О3, алотропна форма кисню з триатомною молекулою; голубуватий газ із характерним запахом; сильний окислювач; нестійкий; утворюється з кисню під час, напр., електричних розрядів та при фотохіміч. Універсальний словник-енциклопедія
озон — Озо́н, озо́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)