1. Універсальний словник-енциклопедія

озон

О3, алотропна форма кисню з триатомною молекулою; голубуватий газ із характерним запахом; сильний окислювач; нестійкий; утворюється з кисню під час, напр., електричних розрядів та при фотохіміч. реакціях; складник озоносфери (поглинає ультрафіолетові промені); застосовують як окислюючий та бактерицидний засіб; при надмірній концентрації шкідливий для здоров'я.

Джерело: Універсальний словник-енциклопедія на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. озон — озо́н іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. озон — [озон] -ну, м. (на) -н'і Орфоепічний словник української мови
  3. озон — -у, ч. Синій вибуховий, отруйний газ із різким запахом; виникає від дії електророзрядів і радіації на кисень; енергійний окисник ракетного пального, у синтезах, знезаражувач води, відбілювач та ін. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. озон — ОЗО́Н, у, ч. Одна з простих речовин хімічного елемента оксиген – газ синього кольору з різким запахом, що має окиснювальні й знезаражувальні властивості. Деякі люди – мов грім .. Словник української мови у 20 томах
  5. озон — озо́н (від грец. όξων – пахучий) проста речовина, видозміна кисню; газ з різким характерним запахом, сильний окислювач. Використовують для дезинфекції приміщень, знезаражування води, вибілювання різних речовин. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. озон — Озо́н, озо́ну, -нові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. озон — ОЗО́Н, у, ч. Газ синього кольору з різким запахом — алотропічна видозміна кисню, що має окислювальні і знезаражувальні властивості. Деякі люди — мов грім.. Або мов блискавка, що розбиває дуплавого дуба, Та міліони ростин [рослин] озоном розвеселя (Фр. Словник української мови в 11 томах