околити
ОКО́ЛИТИ, лить, док., перех., рідко. Оточити колом.
— Діти! — звернувся він до табунця босої.. дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку, — погукайте-но дядька Сидора (Л. Янов., І, 1959, 136).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- околити — око́лити дієслово доконаного виду оточити колом рідко Орфографічний словник української мови
- околити — -лить, док., перех., рідко. Оточити колом. Великий тлумачний словник сучасної мови
- околити — ОКО́ЛИТИ, лить, док., кого, що, рідко. Оточити колом. – Діти! – звернувся він до табунця босої .. дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку, – погукайте-но дядька Сидора (Л. Яновська). Словник української мови у 20 томах
- околити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови