1. Словник української мови у 20 томах

околити

ОКО́ЛИТИ, лить, док., кого, що, рідко.

Оточити колом.

– Діти! – звернувся він до табунця босої .. дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку, – погукайте-но дядька Сидора (Л. Яновська).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. околити — око́лити дієслово доконаного виду оточити колом рідко Орфографічний словник української мови
  2. околити — -лить, док., перех., рідко. Оточити колом. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. околити — ОТОЧИ́ТИ (розташуватися, зайняти місце навколо кого-, чого-небудь), ОБСТУПИ́ТИ (ОСТУПИ́ТИ), ОПА́СТИ (ОБПА́СТИ), ОБТО́ВПИТИ розм., ОБСТА́ТИ розм., ОБСИ́ПАТИ (ОСИ́ПАТИ) рідше, ОКО́ЛИТИ рідко, ОБЛІПИ́ТИ підсил. розм., ОБЛИ́ПНУТИ підсил. розм. Словник синонімів української мови
  4. околити — ОКО́ЛИТИ, лить, док., перех., рідко. Оточити колом. — Діти! — звернувся він до табунця босої.. дітвори, що вже встигла околити й дівку, і повозку, — погукайте-но дядька Сидора (Л. Янов., І, 1959, 136). Словник української мови в 11 томах