окопуватися
ОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док.
1. Те саме, що обко́пуватися 1.
Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалося (Кач., Вибр., 1953, 155);
— Чи то шлях так вибили, чи ровом окопалися? — промовив Яким (Мирний, IV, 1955, 323).
2. військ. Копати окопи (у 2 знач.).
Окопувався [Орлюк] під кулями, працюючи лопатою, аж зуби скреготіли, до сьомого поту (Довж., І, 1958, 306);
Багато є форм оборони. Але Найкраща — окопуйсь, солдате! (Нех., Хто сіє вітер, 1959, 220).
3. перен. Зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці.
В "Аванпостах" [І. Кириленка] основою сюжету також є боротьба за хліб, викриття куркулів, що окопалися в колгоспі (Рад. літ-во, 4, 1958, 15).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окопуватися — око́пуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- окопуватися — -уюся, -уєшся, недок., окопатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Те саме, що обкопуватися 1). 2》 військ. Копати окопи (у 2 знач.). 3》 перен. Зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окопуватися — ОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Те саме, що обко́пуватися 1. – Чи то шлях так вибили, чи ровом окопалися? – промовив Яким (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Словник української мови у 20 томах
- окопуватися — ОБКО́ПУВАТИСЯ (ОКО́ПУВАТИСЯ) (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯ заст. (перев. ровом). — Док.: обкопа́тися (окопа́тися), обсипатися, обри́тися. Словник синонімів української мови
- окопуватися — Окопуватися, -пуюся, -єшся сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися. Словник української мови Грінченка