окопуватися

ОБКО́ПУВАТИСЯ (ОКО́ПУВАТИСЯ) (обводити місце свого проживання, розташування ровом, насипом); ОБСИПА́ТИСЯ (перев. валом); ОБРИВА́ТИСЯ заст. (перев. ровом). — Док.: обкопа́тися (окопа́тися), обсипатися, обри́тися. Він із заграниці вправителя-німця прислав, а німець і ровами обкопався, і огорожею одгородився (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалось (Я. Качура); Високим валом воно (село) обсипалось (Словник Б. Грінченка).

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окопуватися — око́пуватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окопуватися — -уюся, -уєшся, недок., окопатися, -аюся, -аєшся, док. 1》 Те саме, що обкопуватися 1). 2》 військ. Копати окопи (у 2 знач.). 3》 перен. Зміцнивши своє становище де-небудь, почувати себе у безпеці. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окопуватися — ОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Те саме, що обко́пуватися 1. – Чи то шлях так вибили, чи ровом окопалися? – промовив Яким (Панас Мирний); Хмельницький дав наказ отаборитися. Словник української мови у 20 томах
  4. окопуватися — ОКО́ПУВАТИСЯ, уюся, уєшся, недок., ОКОПА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, док. 1. Те саме, що обко́пуватися 1. Хмельницький дав наказ отаборитися. Втомлене швидким маршем козацьке військо окопувалося (Кач., Вибр. Словник української мови в 11 томах
  5. окопуватися — Окопуватися, -пуюся, -єшся сов. в. обкопатися, -паюся, -єшся, гл. = обкопуватися, обкопатися. Словник української мови Грінченка