окорований
ОКОРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. мин. ч. до окорува́ти;
// У знач. прикм.
Довкола кучугури шлаку, штабелі.. цегли, окорованого кругляка (Рудь, Гомін.., 1959 72).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окорований — -а, -е, спец. Дієприкм. пас. мин. ч. до окорувати. || у знач. прикм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окорований — ОКОРО́ВАНИЙ, а, е, спец. Дієпр. пас. до окорува́ти; // у знач. прикм. Довкола кучугури шлаку, штабелі .. цегли, окорованого кругляка (М. Рудь). Словник української мови у 20 томах