1. Словник української мови в 11 томах

окоровувати

ОКОРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., спец. Очищати від кори.

Якщо хвойна деревина залишається в лісі на літній період, її окоровують, складають в штабелі, а кору спалюють (Колг. Укр., 10, 1960, 36).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окоровувати — окоро́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. окоровувати — -ую, -уєш, недок., окорувати, -ую, -уєш, док., перех., спец. Очищати від кори. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окоровувати — ОКОРО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОКОРУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що, спец. Очищати від кори. Якщо хвойна деревина залишається в лісі на літній період, її окоровують, складають в штабелі, а кору спалюють (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах