окрайчик
ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш. до окра́єць.
— Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (Томч., Готель.., 1960, 67);
*Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Л. Укр., III, 1952, 243).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрайчик — окра́йчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- окрайчик — див. залишок; хліб; частина Словник синонімів Вусика
- окрайчик — -а, ч. Зменш. до окраєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окрайчик — ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш.-пестл. до окра́єць. – Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (М. Томчаній); * Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Леся Українка). Словник української мови у 20 томах
- окрайчик — Окрайчик, -ка м. ум. отъ окраєць. Словник української мови Грінченка