1. Словник української мови у 20 томах

окрайчик

ОКРА́ЙЧИК, а, ч.

Зменш.-пестл. до окра́єць.

– Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (М. Томчаній);

* Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна? До служебки, зарібниці, що працею гіркою окрайчик щастя хтіла заробити і не змогла (Леся Українка).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окрайчик — окра́йчик іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. окрайчик — див. залишок; хліб; частина Словник синонімів Вусика
  3. окрайчик — -а, ч. Зменш. до окраєць. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. окрайчик — ОКРА́ЙЧИК, а, ч. Зменш. до окра́єць. — Бабуся дістала торбинку із-за дверей і поклала туди окрайчик хліба і шматок солонини (Томч., Готель.., 1960, 67); *Образно. [Лісовик:] До кого ти подібна?... Словник української мови в 11 томах
  5. окрайчик — Окрайчик, -ка м. ум. отъ окраєць. Словник української мови Грінченка