окрашати
ОКРАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́си́ш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикраша́ти.
Безжалісна музо!.. Ти квітами серця мого дорогу собі устелила І крів’ю його ти окрасила шати свої (Л. Укр., І, 1951, 131);
Який щасливий усміх окрасив лице збідованої жінки..! (Кобр., Вибр., 1954, 101).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окрашати — окраша́ти дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- окрашати — -аю, -аєш, недок., окрасити, -ашу, -асиш, док., перех., нар.-поет. Те саме, що прикрашати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окрашати — див. декорувати Словник чужослів Павло Штепа
- окрашати — ОКРАША́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОКРА́СИ́ТИ, а́шу́, а́си́ш, наказ. сп. аси́ і а́сь; док., кого, що, нар.-поет. Те саме, що прикраша́ти. Словник української мови у 20 томах
- окрашати — ПРИКРАША́ТИ (ПРИКРА́ШУВАТИ) (додавати краси кому-, чому-небудь своєю появою, наявністю), ОЗДО́БЛЮВАТИ (ОЗДОБЛЯ́ТИ), ПРИХОРО́ШУВАТИ, ЗВЕСЕЛЯ́ТИ, ОБА́РВЛЮВАТИ, КРА́СИ́ТИ розм., ЗАКРА́ШУВАТИ (ЗАКРАША́ТИ) розм., РОЗКРА́ШУВАТИ розм., ОКРАША́ТИ розм. Словник синонімів української мови
- окрашати — Окраша́ти, -ша́ю, -єш сов. в. окраси́ти, -шу́, -сиш, гл. Украшать, украсить. А чим поле окрашене: чи лугами, чи берегами? н. п. Словник української мови Грінченка