окривджуваний
ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. теп. ч. до окри́вджувати.
І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія — славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Смолич, Реве та стогне.., 1960, 163).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- окривджуваний — окри́вджуваний дієприкметник Орфографічний словник української мови
- окривджуваний — -а, -е, розм. Дієприкм. пас. теп. ч. до окривджувати. Великий тлумачний словник сучасної мови
- окривджуваний — ОКРИ́ВДЖУВАНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. до окри́вджувати. І все то була старовина рідна, своя, минуле рідного народу, його історія – славна й трагічна, сто крат окривджувана лихими нападниками (Ю. Смолич). Словник української мови у 20 томах