окуня

ОКУНЯ́, я́ти, с. Маля окуня.

А без труда Тобі вода Не дасть і окуняти. Тож ясно нам, Що рибакам Не треба заважати (Бичко, Сійся.., 1959, 132).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. окуня — окуня́ іменник середнього роду Орфографічний словник української мови
  2. окуня — -яти, с. Маля окуня. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. окуня — ОКУНЯ́, ня́ти, с. Маля окуня. А без труда Тобі вода Не дасть і окуняти. Тож ясно нам, Що рибакам Не треба заважати (В. Бичко). Словник української мови у 20 томах