1. Словник української мови в 11 томах

оленяр

ОЛЕНЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства.

Оленярі готувались у тундру (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 88).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оленяр — оленя́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оленяр — [олеин’ар] -н'ара, ор. -н'арем, м. (на) -н'арев'і/-н'ару, мн. -н'ар'і, -н'ар'іў, д. -н'арам Орфоепічний словник української мови
  3. оленяр — -а, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оленяр — ОЛЕНЯ́Р, а́, ч. Той, хто займається оленярством; фахівець з оленярства. Оленярі готувались у тундру (В. Гжицький). Словник української мови у 20 томах