оливо
О́ЛИВО, а, е., заст.
1. Олово.
Цвяховані були там стіни І вікна всі з морської піни; Шумиха, оливо, свинець, Блищали міді там і криці (Котл., І, 1952, 148);
Привозили [чумаки] з Півдня та Сходу — не тільки сіль та рибу, а й ліки та книги, калган і перець, і грецькі вина, і кінську збрую, і свинець та оливо (Ільч., Козацьк. роду.., 1958, 26);
Та вона, ота Урака, Біля коминка присіла Вкупі з сином, з тим Ласкаром, Топлять оливо, ллють кулі (Л. Укр., IV, 1954, 160);
*У порівн. Посипались рідкі краплі дощу, великі, як лісові горіхи, важкі, як розтоплене оливо (Н.-Лев., II, 1956, 390).
2. рідко. Олівець.
Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Шевч., II, 1963, 126).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оливо — о́ливо 1 іменник середнього роду олово рідко о́ливо 2 іменник середнього роду олівець рідко Орфографічний словник української мови
- оливо — сов. свинець; п-к ОЛИВ'ЯНИЙ, (предмет) з олива, сов. свинцовий; (колір) темносірий; (погляд) тьмяний, невиразний; (- тишу) важкий, гнітючий. Словник синонімів Караванського
- оливо — -а, с., заст. 1》 Свинець. 2》 рідко. Свинцевий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оливо — О́ЛИВО, а, е, заст. 1. Олово. Цвяховані були там стіни І вікна всі з морської піни; Шумиха, оливо, свинець, Блищали міді там і криці (І. Словник української мови у 20 томах
- оливо — ОЛІВЕ́ЦЬ (тоненька паличка графіту в дерев'яній оправі, якою пишуть), О́ЛИВО заст. Зробив олівцем якісь помітки на паперах (Григорій Тютюнник); Для себе, братики, спишу, Ще раз те оливо потрачу (Т. Шевченко). Словник синонімів української мови
- оливо — О́ливо, -ва о́лово = о́ливо, -ва, -ву Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оливо — Оливо, -ва с. 1) Олово. 2) Карандашъ. Для себе, братики, спишу, ще раз те оливо потрачу. Шевч. 2) Мурава, глазурь, еще не застывшая (для глиняной посуды). Шух. І. 262. Словник української мови Грінченка