оманний
ОМА́ННИЙ, а, е. Те саме, що ома́нливий.
Розказують, що десь, колись, над морем Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні, А звідси й назва давня та пішла (Рильський, Наша сила, 1952, 85);
Коли ж придивився до дівчини ближче, то переконався, що її хрупкість оманна (Вільде, На порозі, 1955, 231);
Ось і подвір’я Марічки, приколисане сплетінням тіней і оманним нічним сяйвом (Стельмах, Над Черемошем.., 1952, 125).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оманний — ома́нний прикметник Орфографічний словник української мови
- оманний — -а, -е. Те саме, що оманливий. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оманний — ОМА́ННИЙ, а, е. Те саме, що ома́нливий. Розказують, що десь, колись, над морем Жила собі така ласкава фея, Морганою прозивана, і людям Показувала видива оманні (М. Словник української мови у 20 томах
- оманний — ОМА́НЛИВИЙ (який викликає, створює помилкове уявлення, враження, хибний погляд і т. ін. щодо кого-, чого-небудь), ОБМА́НЛИВИЙ, ОБМА́ННИЙ, ОМА́ННИЙ, МІШУ́РНИЙ, ЗЛУ́ДНИЙ діал. Навкруги — лунка тиша зимового сну. Словник синонімів української мови
- оманний — Ома́нний, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оманний — Оманний, -а, -е Обольстительный; обманчивый. Оманна просторік святиня. К. МБ. II. 118. Словник української мови Грінченка