1. Словник української мови в 11 томах

оманювати

ОМАНЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМАНИТИ, оманю, оманиш, док., рідко. Те саме, що обманювати.

Та знаходяться.. люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана (Марко Вовчок, I, 1955, 361);

Окаянний пройдисвіт так усіх оманив.., що всяк за його поліз би хоть на ніж (Пантелеймон Куліш, Вибр., 1969, 141).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оманювати — ома́нювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  2. оманювати — -юю, -юєш, недок., оманити, оманю, оманиш, док., рідко. Те саме, що обманювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оманювати — ОМА́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОМАНИ́ТИ, оманю́, ома́ниш, док., кого, що, рідко. Те саме, що обма́нювати. Та знаходяться .. люди, що їх жодна краса не вчарує, жодна не омане омана (Марко Вовчок); Окаянний пройдисвіт так усіх оманив.., що всяк за його поліз би хоть на ніж (П. Куліш). Словник української мови у 20 томах
  4. оманювати — ОБМАНУ́ТИ (словами, вчинками або діями створити враження, думку про когось, щось, які не відповідають тому, що є насправді), ОБДУРИ́ТИ (ОДУРИ́ТИ), ОШУКА́ТИ розм., ПІДДУРИ́ТИ розм., ОБМАНИ́ТИ розм., ПІДМАНУ́ТИ розм., ПІДМАНИ́ТИ розм., НАДУРИ́ТИ розм. Словник синонімів української мови
  5. оманювати — Оманювати, -нюю, -єш сов. в. оманити, -ню́, -ниш, гл. 1) Обманывать, обмануть, надуть. 2) Обольщать, обольстить, очаровать. Словник української мови Грінченка