1. Словник української мови в 11 томах

омар

ОМА́Р, а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м’ясо.

З шлунком — хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (Коцюб., III, 1956, 272);

Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир.., паштет з гусячої печінки (Загреб., Європа 45, 1959, 297).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омар — ома́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. омар — -а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омар — Рак (морський), див. краб Словник чужослів Павло Штепа
  4. омар — ОМА́Р, а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м'ясо. З шлунком – хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (М. Словник української мови у 20 томах
  5. омар — ома́р (франц. homard) рід морських безхребетних тварин ряду десятиногих раків. Поширені в Атлантичному океані, в Північному, Середземному морях, іноді трапляються в Чорному морі. Окремі види мають смачне м’ясо. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. омар — Ома́р, -ра; ома́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)