1. Словник української мови у 20 томах

омар

ОМА́Р, а, ч.

Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м'ясо.

З шлунком – хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (М. Коцюбинський);

Сніданок обіцяв бути розкішним. Омари на порцелянових тацях, голландський сир.., паштет з гусячої печінки (П. Загребельний).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омар — ома́р іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. омар — -а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м'ясо. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. омар — Рак (морський), див. краб Словник чужослів Павло Штепа
  4. омар — ома́р (франц. homard) рід морських безхребетних тварин ряду десятиногих раків. Поширені в Атлантичному океані, в Північному, Середземному морях, іноді трапляються в Чорному морі. Окремі види мають смачне м’ясо. Словник іншомовних слів Мельничука
  5. омар — Ома́р, -ра; ома́ри, -рів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  6. омар — ОМА́Р, а, ч. Великий морський рак ряду десятиногих, що водиться в Атлантичному океані й ціниться за смачне м’ясо. З шлунком — хто його зна як. Здається, не дуже погано, сьогодні їв навіть омара, не знаю, що буде (Коцюб. Словник української мови в 11 томах