омаста
ОМА́СТА, и, ж., діал.
1. Жир.
З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м’ясо (Фр., VI, 1951, 22);
Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить (Март., Тв., 1954, 39);
*Образно. Цар обібрав з-поміж своїх вельможів [вельмож] Людину мовну, що язик — омаста (Крим., Вибр., 1965, 197).
2. Приправа.
Сіль — омаста, масло — окраса (Номис, 1864, № 12378).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омаста — Ома́ста: Ома́сті, ома́ста: Ома́сть, ома́ста: — жир [21] — жир, підлива [44-2] — жир, приправа [18] — жир; приправи [1] — товща, жир [IV] Словник з творів Івана Франка
- омаста — -и, ж., діал. 1》 Жир. 2》 Приправа. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омаста — ОМА́СТА, и, ж., діал. 1. Жир. З них [овець] вони добували собі одежу й страву, омасту й м'ясо (І. Франко); Сама Аниця жила пісною бараболею, а для Йвана то десь омасти випросить, то борщик забілить (Л. Мартович); * Образно. Словник української мови у 20 томах
- омаста — ома́ста 1. кул. жир (ст): Возняк невдоволений, що страви несолені, як слід, але солі тепер бракує, а ще страви мають замало омасти в собі (Боберський) 2. ірон., знев. комплімент (ст) Лексикон львівський: поважно і на жарт
- омаста — Ома́ста, -ти ж. Жирная приправа къ кушанью. Сіль — омаста, масло — окраса. Ном. № 12378. Словник української мови Грінченка