омонімія
ОМОНІМІ́Я, ї, ж. Звуковий збіг різних за значенням слів або їх форм.
Одна з найцікавіших теоретичних розвідок останнього часу — доповідь М. Т. Рильського на IV з’їзді славістів про переклад з однієї слов’янської мови на іншу — вказує на першочергову важливість розв’язання саме лінгвістичних питань (міжмовна омонімія.., роль запозиченої лексики.., відтворення реалій, діалектизмів і т. д.) (Мовозн., XVIII, 1963, 73).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омонімія — омонімі́я іменник жіночого роду Орфографічний словник української мови
- омонімія — -ї, ж. Звуковий збіг різних за значенням слів або їхніх форм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омонімія — ОМОНІМІ́Я, ї, ж. Звуковий збіг різних за значенням слів або їхніх форм. Спостерігається омонімія іменникових елементів у складних словах: “вуглевидобуток” .. мотивується іменником “вугілля”, а “вуглеводень” .. – “вуглець” (з наук.-попул. літ. Словник української мови у 20 томах