омонімічний
ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії.
Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три — числівник і три — наказова форма від дієслова терти) (Сл. лінгв. терм., 1957, 110).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- омонімічний — омонімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
- омонімічний — -а, -е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
- омонімічний — ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три – числівник і три – наказова форма від дієслова терти) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах