1. Великий тлумачний словник сучасної мови

омонімічний

омонімі́чний

-а, -е.

Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії.

Джерело: Великий тлумачний словник сучасної української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омонімічний — омонімі́чний прикметник Орфографічний словник української мови
  2. омонімічний — ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три – числівник і три – наказова форма від дієслова терти) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. омонімічний — ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три — числівник і три — наказова форма від дієслова терти) (Сл. лінгв. терм., 1957, 110). Словник української мови в 11 томах