1. Орфографічний словник української мови

омонімічний

омонімі́чний

прикметник

Джерело: Орфографічний словник української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. омонімічний — -а, -е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. омонімічний — ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три – числівник і три – наказова форма від дієслова терти) (з наук. літ.). Словник української мови у 20 томах
  3. омонімічний — ОМОНІМІ́ЧНИЙ, а, е. Стос. до омоніма, омоніміки, омонімії. Крім лексичних омонімів, у мові існують і інші омонімічні явища, наприклад морфологічні омоніми (три — числівник і три — наказова форма від дієслова терти) (Сл. лінгв. терм., 1957, 110). Словник української мови в 11 томах