1. Словник української мови в 11 томах

ондечки

О́НДЕЧКИ, част. вказ., присл., розм. Те саме, що о́нде.

— Оце наші Западинці, а ондечки біліє наша хата! — сказала Мелашка (Н.-Лев., II, 1956, 310);

Ондечки й мій улюблений пеньок серед галявини (Коп., Як вони.., 1948, 19);

[Гапка:] Ондечки, позавчора, Мокрина зустрілася зо мною біля ставу та як заголосить (Кроп., II, 1958, 142);

— Бо ондечки ходять чутки, що в румунську дивізію.. поналазили фашистські офіцери та й каламутять воду — за нашою спиною… (Гончар, III, 1959, 206).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. ондечки — о́ндечки прислівник незмінювана словникова одиниця розм. Орфографічний словник української мови
  2. ондечки — див. близько; он Словник синонімів Вусика
  3. ондечки — част. вказ., присл., розм. Те саме, що онде. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. ондечки — О́НДЕЧКИ, част. вказ., присл., розм. Те саме, що о́нде. – Оце наші Западинці, а ондечки біліє наша хата! – сказала Мелашка (І. Нечуй-Левицький); Ондечки й мій улюблений пеньок серед галявини (О. Словник української мови у 20 томах
  5. ондечки — ОН част. вказ. (уживається при вказуванні на кого-, що-небудь віддалене або на певній відстані, перев. супроводжується жестом), О́НДЕ, ОТО́ (ОТТО́) розм., ТО розм., О́НДЕЧКИ розм. Он зірка в небі пролетіла (В. Словник синонімів української мови
  6. ондечки — Онде нар. Вонъ тамъ. Він онде в шафі, але його відтіль трудно нам достати. Чуб. ум. ондечки. Левиц. І. 100. Словник української мови Грінченка