опалюватися
ОПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПАЛИ́ТИСЯ, опалю́ся, опа́лишся, док.
1. Користуватися чим-небудь для опалення.
Мало що не все село панським лісом опалюється (Коцюб., І, 1955, 461).
2. Те саме, що обпа́люватися.
Тепер перша річ нехай провадиться про Остапа, ..що він у огні опалювавсь, присмажувавсь (Вовчок, І, 1955, 330);
Не грай з огнем, бо опалишся (Номис, 1864, № 4300);
Най сестра чекає на парасольку до першого — зрештою нічо [нічого] не вадитиме, як трохи опалиться! (Стеф., III, 1954, 32).
3. тільки док., на кого, заст. Розгніватися.
— Турський цар опалився на пашей, що Азоєва [Азова] не дістали, і зразу кількох повісив (Панч, Гомон. Україна, 1954, 310).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- опалюватися — опа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опалюватися — -ююся, -юєшся і рідко опалятися, -яюся, -яєшся, недок., опалитися, опалюся, опалишся, док. 1》 Користуватися чим-небудь для опалення. 2》 Те саме, що обпалюватися. 3》 тільки док., на кого, заст. Розгніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опалюватися — ОПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПАЛИ́ТИСЯ, опалю́ся, опа́лишся, док. 1. Користуватися чим-небудь для опалення. Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський). 2. Те саме, що обпа́люватися. Словник української мови у 20 томах
- опалюватися — опа́люватися → обпалюватися Лексикон львівський: поважно і на жарт