опалюватися

ОПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПАЛИ́ТИСЯ, опалю́ся, опа́лишся, док.

1. Користуватися чим-небудь для опалення.

Мало що не все село панським лісом опалюється (М. Коцюбинський).

2. Те саме, що обпа́люватися.

Тепер перша річ нехай провадиться про Остапа, .. що він у огні опалювавсь, присмажувавсь (Марко Вовчок);

Не грай з огнем, бо опалишся (Номис);

Най сестра чекає на парасольку до першого – зрештою нічо [нічого] не вадитиме, як трохи опалиться! (В. Стефаник).

3. тільки док., на кого, заст. Розгніватися.

– Турський цар опалився на пашей, що Азоєва [Азова] не дістали, і зразу кількох повісив (П. Панч).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалюватися — опа́люватися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опалюватися — -ююся, -юєшся і рідко опалятися, -яюся, -яєшся, недок., опалитися, опалюся, опалишся, док. 1》 Користуватися чим-небудь для опалення. 2》 Те саме, що обпалюватися. 3》 тільки док., на кого, заст. Розгніватися. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опалюватися — опа́люватися → обпалюватися Лексикон львівський: поважно і на жарт
  4. опалюватися — ОПА́ЛЮВАТИСЯ, ююся, юєшся і рідко ОПАЛЯ́ТИСЯ, я́юся, я́єшся, недок., ОПАЛИ́ТИСЯ, опалю́ся, опа́лишся, док. 1. Користуватися чим-небудь для опалення. Мало що не все село панським лісом опалюється (Коцюб., І, 1955, 461). 2. Те саме, що обпа́люватися. Словник української мови в 11 томах