опалювати

ОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПАЛИ́ТИ, опалю́, опа́лиш, док.

1. тільки опа́лювати, що. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв.

Надворі травень, але оранжерею ще опалюють, і під склом парить важка задуха (О. Донченко).

2. кого, що. Те саме, що обпа́лювати.

Перші дні літа вже опалили зелені трави (В. Собко);

Мовби крізь сон пам'ятає Семен, як сама собою випурхнула з його зубів цигарка, іскрами опаливши губу (С. Васильченко);

– Геть шапку, нахабо! – крикнув він, відчуваючи, як хвиля крові опалила йому ли́ця (З. Тулуб);

Огнем опалило все тіло: кулемети противника помітили парашут і взяли його в хрест (Ю. Смолич);

Він ще й досі .. чує на губах смак її рвучкого поцілунку, яким вона опалила його (О. Гончар);

Холодний вітер опалював обличчя (О. Донченко);

Устина .. притулилась до холодного заліза. Воно опалило її чоло (М. Стельмах);

Гната опалило смертельним жахом (Григорій Тютюнник).

◇ (1) Опа́лювати / опали́ти по́глядом (очи́ма і т. ін.)те саме, що Обпіка́ти (обпа́лювати, опіка́ти і т. ін.) / обпекти́ (обпали́ти, опекти́ і т. ін.) [свої́м] по́глядом (очи́ма, зо́ром) (див. обпіка́ти).

Козаки знов зиркнули на Бжеського, опалюючи його важким від зненависті поглядом (З. Тулуб).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опалювати — (пошкоджувати поверхню вогнем) обпалювати, осмалювати, (сильно) обвуглювати, (дією сонця) обсмалювати. Словник синонімів Полюги
  2. опалювати — опа́лювати дієслово недоконаного виду рідко Орфографічний словник української мови
  3. опалювати — Юю, -юєш. Обігрівати приміщення печами або іншими пристроями. В інших значеннях опалювати вживається паралельно з обпалювати. Літературне слововживання
  4. опалювати — (огнем) обсмалювати, (жаром) обдавати, обмахувати, обпікати; (вітром) обвітрювати, (сонцем) осмалювати, (словом) приголомшувати; тлк. ОПАЛЮВАТИ, огрівати. Словник синонімів Караванського
  5. опалювати — -юю, -юєш і рідко опаляти, -яю, -яєш, недок., опалити, опалю, опалиш, док., перех. 1》 тільки опалювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв. 2》 Те саме, що обпалювати. Великий тлумачний словник сучасної мови
  6. опалювати — ОБПАЛИ́ТИ (ОПАЛИ́ТИ) (про вогонь — пошкодити поверхню або краї чого-небудь), ОБСМАЛИ́ТИ (ОСМАЛИ́ТИ), ПРИПАЛИ́ТИ, ОБВУ́ГЛИТИ підсил. — Недок.: обпа́лювати (опа́лювати), обсма́лювати (осма́лювати), припа́лювати, обву́глювати. Словник синонімів української мови
  7. опалювати — Опа́лювати, -люю, -люєш; опали́ти, -лю́, -лиш, -лять Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. опалювати — ОПА́ЛЮВАТИ, юю, юєш і рідко ОПАЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, недок., ОПАЛИ́ТИ, опалю́, опа́лиш, док., перех. 1. тільки опа́лювати. Обігрівати приміщення печами або системою яких-небудь спеціальних пристроїв. Словник української мови в 11 томах