1. Словник української мови в 11 томах

опарений

ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опа́рити.

Огонь загув, засичав.. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (Н.-Лев., IV, 1956, 206);

Пила чай — пашів опарений язик (Кач., II, 1958, 62);

// опа́рено, безос. присудк. сл.

Відколи його опарено.., ходив [Яць] з костуром (Фр., II, 1950, 212).

Джерело: Словник української мови (СУМ-11) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опарений — опа́рений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
  2. опарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до опарити. || опарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. опарений — ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до опа́рити. Огонь загув, засичав .. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Пила чай – пашів опарений язик (Я. Качура); // опа́рено, безос. пред. Відколи його опарено.., ходив [Яць] з костуром (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
  4. опарений — як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Фразеологічний словник української мови
  5. опарений — Обпа́рений і опа́рений, -на, -не опа́рений і обпа́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)