опарений
як (мов, на́че і т. ін.) ошпа́рений (обпа́рений, опа́рений і т. ін.) (окро́пом). 1. Дуже збуджений, знервований, розгніваний і т. ін. Стрілець, мов ошпарений, ускочив у світлицю (А. Хижняк); І як тільки підполковник Онопрієнко й ад’ютант вискочили з кабінету наче ошпарені, Потапов знеможено впав у крісло (В. Канівець); Юлька відійшла, наче ошпарена окропом (М. Томчаній); Довгошия, білява дівчина вибігла, як опарена, їй назустріч (Панас Мирний); Мов опарений, кидався він сюди і туди, не знаючи, що діяти (І. Франко). 2. зі сл. зіско́чити, схопи́тися і т. ін. Дуже швидко, несподівано, рвучко і т. ін. Омелян, мов ошпарений, зіскочив з стільця (М. Стельмах); Іван Матвійович скинувсь, мов ошпарений, слово “горить” на нього діяло магічно, рефлекс умовний на нього виробився (Ю. Збанацький); Я сьогодні бігла на роботу, немов ошпарена (В. Дрозд); Мов обпарена, вона схопилась на ноги і .. кинулась бігти додому (Ю. Збанацький).
Значення в інших словниках
- опарений — опа́рений дієприкметник рідко Орфографічний словник української мови
- опарений — -а, -е, рідко. Дієприкм. пас. мин. ч. до опарити. || опарено, безос. присудк. сл. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опарений — ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. до опа́рити. Огонь загув, засичав .. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (І. Нечуй-Левицький); // у знач. прикм. Пила чай – пашів опарений язик (Я. Качура); // опа́рено, безос. пред. Відколи його опарено.., ходив [Яць] з костуром (І. Франко). Словник української мови у 20 томах
- опарений — Обпа́рений і опа́рений, -на, -не опа́рений і обпа́рений, -на, -не Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- опарений — ОПА́РЕНИЙ, а, е, рідко. Дієпр. пас. мин. ч. до опа́рити. Огонь загув, засичав.. Хата застогнала, неначе опечена й опарена товаряка (Н.-Лев., IV, 1956, 206); Пила чай — пашів опарений язик (Кач., II, 1958, 62); // опа́рено, безос. присудк. сл. Словник української мови в 11 томах